Правила вживання мякого знака

| | 0 Comment

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

Тема. Правила вживання м’якого знака

Мета: закріпити набуті знання з теми “Вживання м’якого знака”, вдосконалити навички правильного написання і вимови слів із м’яким знаком; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; виховувати повагу до минулого нашої Батьківщини.

Обладнання: підручник, текст диктанту.

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

– Чому в давальному відмінку в слові неньці пишеться м’який знак, а в слові Тетянці – ні?

– Чому в слові сільський два м’яких знака, а в слові уманський – один?

– Чому в словах різьбяр, тьмяний пишеться м’який знак, а в словах свято, пісня – ні?

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником.

2. Творчий диктант.

Завдання: закінчити прислів’я, обгрунтувати вживання м’якого знака. Останнє прислів’я записати фонетичною транскрипцією.

Книга вчить, як… (на світі жить.)

Вік живи – … (вік учись.)

Удар забувається, а… (слово пам’ятається.)

Не плюй в криницю – … (знадобиться води напиться.) Дурний язик. (голові не приятель.)

3. Робота за підручником.

1) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 107.

Завдання: підкреслити сполучення букв, у яких за правилом пишеться або не пишеться м’який знак.

Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо зронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне безжально зривати красу зажуреного клена, оголить його і гулятиме серед голого гілля.

5. Робота за підручником.

6. Словниковий диктант.

Хоробрість, учительський, доньчин, щастя, менший, близько, паморозь, кінчик, кров, боротьба, смієшся, більше, різьбяр, ніч, козацький, легенький.

7. Творча робота.

Завдання (на вибір учнів):

А) написати твір-мініатюру (4-5 речень) на тему “Київські князі”, вживаючи слова з м’яким знаком.

Б) скласти речення зі словами день, читальня, пісня, учиться, радість.

school.home-task.com

М’який знак пишеться:

М’який знак не пишеться:

1) після букв д, т, з, с, ц, дз, л, н наприкінці слова чи складу, якщо ці букви передають м’які звуки: сядь, донька, різьба

1) після букв, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, голуб, кров, сім, вісім

2) після м’яких приголосних перед о: льон, трьох, сьомий, сьогодні

2) після р у кінці складу: кобзар, товар, писар, Харків (виняток Горький)

3) у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -ськість-, -зькість, -цькість, -ськи, -зьки, -цьки: український, європейський, по-французькому

3) між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого: сонця, пісня, радість, якість, кінця

4) у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: легенько, голівонька

4) після н перед ж, ч, ш, щ: тонший, менший, інший, кінчик

5) після м’якого звука [л] перед наступним м’яким: учительський, стільця, пальці

5) у буквосполученнях -лц-, -лч-, -нц-, -нч-, що утворені від буквосполучень -лк-, -нк-: Наталці, Наталчин бо Наталка

6) у формах родового відмінка множини іменників жіночого роду: пісень, робітниць

7) у дієслівних формах наказового способу: стань, винось, виходь; станьте, виносьте

8) у дієслівних формах 3-ї особи однини та множини дійсного способу: стоїть, спить

Правила вживання апострофа

Апостроф не ставиться:

1) після губних б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї: б’ється, п’ять, дев’ять

1) якщо йотовані букви я, ю, є, ї передають м’якість попереднього приголосного звука, то він звучить м’яко, звука [й] немає й вимова є плавною, а не роздільною: свято, цвях, морквяний, тьмяний, мавпячий

2) після префіксів, які закінчуються на приголосний, перед я, ю, є, ї: під’їзд, роз’їзд, без’ядерний, роз’ятрити

2) в іншомовних словах, якщо я, ю, є, ї передають м’якість попереднього приголосного, не чується звук [й], вимова є не роздільною, а плавною: гравюра, кювет, нюанс, Мюнхен, бюлетень, мюзикл

3) після р перед я, ю, є, ї, якщо в них чується звук й: бур’ян, подвір’я, міжгір’я, сузір’я

4) в іншомовних словах апостроф ставиться в таких самих позиціях, як і в українських словах. Різниця в тому, що апостроф ставиться перед я, ю, є, ї не тільки після губних і р, а й після шиплячих та задньоязикових, якщо вони вимовляються твердо й після них чується звук й: прем’єра, об’єкт, бар’єр, Х’юстон, ін’єкція, кон’юнктура, п’єдестал, В’єтнам

studfiles.net

Вживання м’якого знака

М’який знак вживається для позначення м’якості приголосних.

М’який знак ставиться лише після букв, що позначають зубні (д, т, з, с, ц, л, н), якщо ці приголосні вимовляються м’яко: кінець, поршень, коли-небудь, ткацький, близько, просьба, бадьорий, тіньовий, спрацьований. Зокрема м’який знак пишеться:

— у суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк-: поліський, волинський, військо, людськість, по-товариському, по-українському, зайчисько, Луцьк, Донецьк, донецький, криворізький; у суфіксах -еньк-, -оньк-, -іньк-: рученьки, гарненький, голівонька, свіжісінький.

— Після р м’який знак пишеться тільки перед о: трьох, чотирьом, забрьоханий; а також у слові Горький (хоч вимовляється [горкий]).

— Після інших букв та після р в інших випадках м’який знак не ставиться: голуб, кров, верф, ніч, подорож, тепер, обличчя — облич, десятиріччя — десятиріч, буря — бур, зоря — зір, тюрма, Харків.

— М’який знак не ставиться перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими приголосними: цвях, кузня, дзвякнути, кінський (хоч кінь), прип ‘ятський (хоч Прип ‘ять), бершадський (хоч Бершадь), уманський, Уманщина (хоч Умань), промінчик (хоч промінь), безбатченко (хоч батько), Федченко (хоч Федько), Зінченко (хоч Зінько), менший, тонший.

Перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими приголосни­ми м’який знак вживається лише в таких випадках:

— для позначення м’якого л’: їдальня, сільський, пальці, біль­ший, Гальченко, Михальчук;

— у непрямих відмінках та в присвійних прикметниках, якшо м’який знак є в початковій формі: скринька — в скриньці, Кузьма — Кузьмі; кицька — кицьці, кицьчин; нянька — нянь­ці, няньчин; Зінька — Зіньці, Зіньчин; Ориська — Орисьці, Орисьчин (але: казка — у казці, землянка — в землянці, Матилинці, маланчин); а також у формах наказового способу дієслів: візьми — візьмімо, візьміть;

— у дієсловах на -ться, а також в інших дієслівних формах перед -ся (-сь), якщо м’який знак є у формі без -ся: об­говорюється, відзначається, звертаються, ставляться, стань — станься, піднось — підносься, підводь — підводься (але: підніс — піднісся, ріс — розрісся);

як виняток, у словах тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати.

В іншомовних словах м’який знак пишеться після зубних також перед й, я, ю, є, ї та в інших випадках відповідно до літературної вимови: мільйон, павільйон, компаньйон, браконьєр, портьєра, ательє, пасьянс, Нью-Йорк, Танганьїка, Лавуазьє, Люсьєн, Дьяконов, Третьяков, Касьянов, Ананьїн, асфальт, фільм, бюлетень (але: мадяр, нюанс, дюна, тюбик, люкс, Цюрих, Аляска; а також не після зубних: Бйорнсон, Ж’єн, Х’юстон, бар’єр).

В українських власних назвах м’який знак перед я не ста­виться: Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, Дя-ченко, Касяненко, Третяк.

Слов’янські власні назви прикметникового походження оформляються як українські прикметники і суфікси -ськ-, -цьк-, -зьк- пишуться з м’яким знаком (перед цими суфіксами м’який знак вживається тільки після л): Смирненський, Ра-ковський, Конеський, Црнянський, Запеський, Яблонський, Ко-менський, Тайовський, Варт-Цішинський, Красицький, Полоць­кий, Завадзький, Джальський, Пшибильський.

Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся

ukrainskamova.com

Правила вживання м’якого знака в українській мові

Таблиця, що допоможе вам легко запам’ятати правила вживання “ь” (м’якого знака) в українській мові. Всього декілька нескладних правил допоможуть вам позбутися багатьох потенційних помилок

Ь пишеться

Ь не пишеться

4. У буквосполученнях льк-, –льч-, –льц-, –ньк-, –ньч-, –ньц-: лялька ляльчин ляльці, ненька неньчин неньці.

4. Після н, л у буквосполу­ченнях

лк-, –лч-, –лц-, –нк-, нч-, –нц– : Наталка—Наталчин Наталці, хустинка хустинці.

Виняток: Горький

Н ам т реба д обре з апам ‘ ятати ц і с ім л ітер .

Правила вживання м’якого знака

М’який знак в українські мові використовують для пом’якшення звуків. М’якість приголосних звуків на письмі передається:

  • спеціальною літерою Ь (м’яким знаком);
  • йотованими буквами я, ю, є, ї , де перший звуковий елемент [й] пом’якшує попередній приголосний: ляля, няня, люд, сяду; наступним голосним звуком [i]: тінь, пісня, зірка, сіно, ніс.
  • М’який знак пишемо:
    1) після букв д, т, з, с, ц, дз, л, н наприкінці слова чи складу, якщо ці букви передають м’які звуки: сядь, донька, суть, злізь, вісь, ґедзь, мідь, швець, жнець, гляньте, різьба;
    2) після м’яких приголосних перед о: льон, трьох, сьомий, сьогодні, дзьоб, синього;
    3) у суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ськість-, – зькість, -цькість, -ськи, – зьки, -цьки: український, європейський, козацький, запорізький, ризький, паризький, чеський, французький, близький, людський, по-французьки, по- французькому;
    4) у суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: легенько, голівонька, рученька, самісінька, малюсінька;
    5) після м’якого звука [л] перед наступним м’яким: учительський, стільця, пальці, їдальня, читальня;
    6) у формах родового відмінка множини іменників жіночого роду: пісень, робітниць, учениць;
    7) у дієслівних формах наказового способу: стань, винось, виходь; станьте, виносьте, виходьте;
    8) у дієслівних формах 3-ї особи однини та множини дійсного способу: стоїть, спить, стоять, читають, пишуть, думають, складають.

    М’який знак не пишемо:
    1) після букв, які позначають губні та шиплячі звуки: степ, голуб, кров, сім, вісім, любов, ніж, піч, ідеш;
    2) після р у кінці складу: кобзар, товар, писар, Харків (виняток Горький);
    3) між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого: сонця, пісня, радість, якість, кінця;
    4) після н перед ж, ч, ш, щ: тонший, менший, інший, кінчик.

    Перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими приголосни­ми м’який знак вживаємо лише в таких випадках:

  • для позначення м’якого л’: їдальня, сільський, пальці, біль­ший, Гальченко, Михальчук;
  • у непрямих відмінках та в присвійних прикметниках, якшо м’який знак є в початковій формі: скринька — в скриньці, Кузьма — Кузьмі; кицька — кицьці, кицьчин; нянька — нянь­ці, няньчин; Зінька — Зіньці, Зіньчин; Ориська — Орисьці, Орисьчин (але: казка — у казці, землянка — в землянці, Матилинці, маланчин); а також у формах наказового способу дієслів: візьми — візьмімо, візьміть;
  • у дієсловах на -ться, а також в інших дієслівних формах перед -ся (-сь), якщо м’який знак є у формі без -ся: об­говорюється, відзначається, звертаються, ставляться, стань — станься, піднось — підносься, підводь — підводься (але: підніс — піднісся, ріс — розрісся);

ВИНЯТОК: тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати.

В іншомовних словах м’який знак пишеться після зубних також перед й, я, ю, є, ї та в інших випадках відповідно до літературної вимови: мільйон, павільйон, компаньйон, браконьєр, портьєра, ательє, пасьянс, Нью-Йорк, Танганьїка, Лавуазьє, Люсьєн, Дьяконов, Третьяков, Касьянов, Ананьїн, асфальт, фільм, бюлетень (але: мадяр, нюанс, дюна, тюбик, люкс, Цюрих, Аляска; а також не після зубних: Бйорнсон, Ж’єн, Х’юстон, бар’єр).

В українських власних назвах м’який знак перед я не ста­виться: Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, Дяченко, Касяненко, Третяк.

zno.if.ua

Это интересно:

  • Район проживания вднх Недвижимость 5 лучших дешевых районов Москвы Где купить жилье в Москве обычным людям Мнение, что в Москве жить очень дорого, а квартиру честным путем вообще не купить, в сознании жителей столицы и других регионов засело прочно. Однако кризис — это, как ни странно, время […]
  • Телесные наказания в россии сохранились до Телесные наказания — карательные меры, направленные непосредственно на причинение физического страдания. Они обыкновенно разделяются на 1) членовредительные (изувечивающие), состоящие в лишении человека какой-либо части тела или в повреждении ее (ослепление, вырезание […]
  • Метод возврата капитала Метод капитализации доходов Метод капитализации доходов основан на прямом преобразовании чистого операционного дохода (ЧОД) в стоимость путем деления его на коэффициент капитализации. Коэффициент капитализации – это ставка, применяемая для приведения потока доходов к […]
  • Понятие и цели наказанияСистема и виды уголовных наказаний Понятие и цели наказанияСистема и виды уголовных наказаний 64. Понятие и цели наказания. Система и виды наказаний. 1. Понятие наказания. Наказание есть мера государственного принуждения, назначаемая по приговору суда. Наказание применяется к лицу, признанному виновным в […]
  • Адвокаты по дтп курган Адвокат по ДТП Наш юридический центр, специализируется на защите водителей ставших участниками ДТП (дорожно-транспортном происшествии). Наши адвокаты по ДТП окажут полный комплекс услуг по формированию пакета документов для возмещения ущерба, получение справок различных […]
  • О состоянии расчетов по налогам сборам взносам ФОРМА N 39-1. СПРАВКА О СОСТОЯНИИ РАСЧЕТОВ ПО НАЛОГАМ, СБОРАМ, ВЗНОСАМ ИНН ________________________________, КПП ______________________________ Суммы недоимки по налогам (сборам, взносам) и задолженности по пени и штрафам показываются без учета (за минусом) сумм […]
  • Уменьшение штрафов по кредиту Как уменьшить штрафы и пени по кредиту Как показывает практика, десять процентов заемщиков допускают регулярные задержки оплаты кредита. Банки в этом случае начинают начислять штрафы и пени, сумма которых в итоге может превысить заем. В этот момент клиент начинает […]
  • Максимальный размер пенсий в 2018 году Пенсии в 2018 году. Подробности Среда, 10.01.2018, 15:13:56 С 01 января 2018 года для получения пенсии нужно иметь 9 лет стажа и 13,8 балла (коэффициента). Кому не хватит трудового стажа, придется дожидаться социальной пенсии, а это – плюс 5 лет к обычному возрасту. Или - […]