Цитати правила оформлення

| | 0 Comment

Письмовник

Правописание

Самый распространенный способ – выделение кавычками.

Выделение при помощи курсива или при помощи шрифта на 1–2 ступени меньшего кегля, чем шрифт основного текста:

Выделение при помощи набора цитаты со втяжкой. При этом возможно использование отчеркивающей линейки в отступе:

Как оформляются выделения внутри цитаты?

Выделения внутри цитаты могут принадлежать цитирующему или автору цитируемого текста. От этого зависит способ оформления выделенных фрагментов текста.

Выделения, принадлежащие цитируемому автору, рекомендуется сохранять в той форме, в какой они напечатаны в источнике, а если это невозможно или противоречит стилю оформления издания, то следует заменить авторское выделение выделением другого вида. Принадлежность авторских выделений обычно не оговаривается. Исключение составляют те случаи, когда авторских выделений немного, а выделений, принадлежащих цитирующему, наоборот, множество; в таких случаях оговаривается, что какие-то выделения принадлежат цитируемому автору (эти выделения помечаются), а остальные — цитирующему. Кроме этого, в таких случаях принадлежность выделений специально помечается в предисловии. Пример выделения:

Выделения, принадлежащие цитирующему, оговариваются. Комментарий дается в скобках, после комментария ставится точка, тире и инициалы комментирующего, например:

Какие знаки препинания используются при цитировании?

Между словами цитирующего и следующей за ними цитатой:

а) ставят двоеточие, если предшествующие цитате слова цитирующего предупреждают о том, что далее следует цитата:

Пастернак писал: «Существует психология творчества, проблемы поэтики. Между тем изо всего искусства именно его происхожденье переживается всего непосредственнее, и о нем не приходится строить догадок».

б) ставят точку, если внутри цитаты или за нею находятся слова цитирующего, вводящие цитату в текст фразы:

Хорошо сказал об этом Пастернак. «Существует психология творчества, проблемы поэтики. Между тем изо всего искусства именно его происхожденье переживается всего непосредственнее, и о нем не приходится строить догадок», — писал он в «Охранной грамоте».

в) не ставят никаких знаков, если цитата выступает как дополнение или как часть придаточного предложения:

Пастернак писал, что «изо всего искусства именно его происхожденье переживается всего непосредственнее».

В конце фразы после закрывающих цитату кавычек:

а) ставят точку, если перед закрывающими кавычками нет никаких знаков. Если непосредственно за цитатой следует ссылка на источник, то точка переносится за ссылку:

Б. Л. Пастернак подчеркивал: «Самое ясное, запоминающееся и важное в искусстве есть его возникновенье, и лучшие произведенья мира, повествуя о наиразличнейшем, на самом деле рассказывают о своем рожденьи» (Пастернак 2000, 207).

Внимание! Точка всегда ставится после закрывающих кавычек, но не перед ними. Многоточие, вопросительный и восклицательный знак ставятся перед закрывающими кавычками.

б) ставят точку, если цитата не является самостоятельным предложением, а выступает как часть придаточного (даже если перед закрывающими кавычками стоит многоточие, вопросительный или восклицательный знак):

Б. Л. Пастернак подчеркивал, что «самое ясное, запоминающееся и важное в искусстве есть его возникновенье. ».

в) не ставят никаких знаков, если перед закрывающими кавычками стоит многоточие, вопросительный или восклицательный знак, а заключенная в кавычки цитата является самостоятельным предложением (таковы, как правило, все цитаты после двоеточия, отделяющего их от предшествующих им слов цитирующего):

Глава заканчивается словами: «Прощай, философия, прощай, молодость, прощай, Германия!»

Если фраза не заканчивается цитатой, то после цитаты ставят запятую (если цитата входит в состав деепричастного оборота или завершает первую часть сложного предложения) или тире (если цитата заканчивается многоточием, восклицательным или вопросительным знаком, а также если по условиям контекста отделять последующий текст запятой не нужно).

После стихотворной цитаты в конце стихотворной строки ставят знак препинания, который относится ко всему тексту с цитатой.

Цитата всегда начинается с большой буквы?

Цитату начинают с прописной (большой) буквы в следующих случаях:

Когда цитирующий начинает цитатой предложение, даже если в цитате опущены начальные слова и она открывается многоточием:

«. Изо всего искусства именно его происхожденье переживается всего непосредственнее, и о нем не приходится строить догадок», — писал Пастернак.

Когда цитата стоит после слов цитирующего (после двоеточия) и в источнике начинает предложение:

Пастернак писал: «Между тем изо всего искусства именно его происхожденье переживается всего непосредственнее, и о нем не приходится строить догадок».

Пастернак писал: «. изо всего искусства именно его происхожденье переживается всего непосредственнее, и о нем не приходится строить догадок».

Пастернак писал, что «. о нем не приходится строить догадок».

Как можно оформить внутритекстовую библиографическую ссылку при цитировании?

Если цитируемый источник указан в библиографии или в списке литературы, в конце цитаты указывается только фамилия автора и год издания книги. Такой способ оформления позволяет экономить место. Например:

«Словарь революционной эпохи (историко-культурный справочник) включает в себя слова, возникшие или характерные для эпохи войны и революции» [Ожегов 2001, 411].

в списке литературы:

Ожегов 2001 — С. И. Ожегов. Словарь революционной эпохи. Историко-культурный справочник (Предварительные наброски). — 1920-е гг. // Словарь и культура русской речи: К 100-летию со дня рождения С. И. Ожегова. М.: Индрик, 2001. — 560 с. С. 410-412.

(По материалам книги:
А. Э. Мильчин, Л. К. Чельцова. Справочник издателя и автора. М., 2003.)

new.gramota.ru

Загальні правила оформлення цитат

1. Цитата повинна повністю відповідати оригіналові, з яко­го цитують, тобто бути абсолютно точною в лексичному, грама­тичному, синтаксичному й стилістичному аспектах. Однак, якщо потрібно узгодити окремі цитовані слова чи вислови з ін­шими членами речення, то вдаються до правки.

2. У цитованому фрагменті мають зберігатися всі авторські виділення.

3. Цитувати потрібно за оригіналом, а не за іншим джере­лом, що містить це саме посилання.

Проте рецитувати, тобто перецитовувати, переписувати ци­товане з іншого – не автентичного, не оригінального – джере­ла, можна, якщо:

а) першоджерело недоступне;

б) цитоване відоме лише завдяки тому авторові, з твору яко­го цитується.

4. Цитувати треба логічно завершений фрагмент тексту. Як­що цитований фрагмент потребує скорочування, то воно не має змінити чи спотворити зміст.

5. Орфографію та пунктуацію в цитаті виправляють відповідно до сучасних вимог чинного правопису. Крім того, наприклад: розшифровують незрозумілі авторські скорочення, абревіатури.

Проте не виправляють цитат, якщо:

а) потрібно передати колорит стилю епохи, автора;

б) вказати на помилки, допущені автором; у такому разі в квадратних дужках зазначають правильний варіант або в круглих ставлять знак питання.

6. Цитату беруть у лапки, якщо вона розташована в сере­дині речення.

Проте лапки в цитатах не ставлять, якщо:

а) цитата є епіграфом до тексту;

б) цитата подана з абзацу й виділена (графічним, шрифто­вим або іншим способом);

в) цитата має віршовану форму, що зберігає композиційну структуру вірша, тобто записана строфою, відповідно до оригіналу.

7. Цитата може починатися як з великої, так і з малої літер.

7.2. Цитату пишуть з великої літери:

а) якщо вона починає речення (навіть тоді, коли в ній про­пущено перші слова відповідно до оригіналу чи джерела циту­вання);

б) коли її ставлять після двокрапки в реченні, крім того, у джерелі, за яким цитують, цей текст написано з великої літери.

7.2. Цитату пишуть з малої літери, якщо вона оформлена як непряма мова, тобто органічно вплетена в речення.

8. Цитата повинна супроводжуватися вказівкою (посилан­ням) на автора, джерело. Посилання зазначають у квадратних дужках, а крапку з кінця цитати переносять за дужки.

9. Цитати можна подавати як дослівно, так і скорочено.

studopedia.org

Цитати правила оформлення

Спишіть. Поясніть використання розділових знаків при оформленні цитат.

Ідею «пізнай себе самого», висунуту давньогрецьким філософом, підніс і розвинув Г. С. Сковорода. У цьому закладена першооснова людського щастя. «Природа — усьому початкова причина і рушійна сила», — вважав український філософ. Пізнавши природу свого «я», зрозумієш, який вибір мусиш зробити, щоб відчути себе щасливим. Для цього треба «взятися за споріднене діло і бути з ним у злагоді». «Звідки ж з’явиться працелюбність, коли немає бажання і старанності», коли не лежить душа до виконання певних обов’язків? Тільки «сродна праця», праця до душі «. наснажує до діла і зміцнює до праці, роблячи її солодкою», а людину — щасливою. «Без спорідненості все ніщо. » — запевняв Сковорода. Щастя не в гонитві за чинами і збагаченням, а в пізнанні та вдосконаленні природних здібностей; «багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця» (З підручника).

І. Прочитайте. Поясніть використання розділових знаків при оформленні цитат.

«[. ] хохломания парализует ум и сердце больного хохломанией. Полетели в народ «граматки», разные «оповідання», рассказы. Паничи метнулись с ними и портретами Шевченко по сёлам. Украины и окраины теперь нет де-факто. Она была мыслима как рубеж польских владений, а теперь употребление этого слова составляет самый нелепый, самый возмутительный анахронизм — этнографический, исторический, политический».

(«Вестник юго-западной и западной России», 1864 г.)

«У грудні 1991 р. Радянський Союз сконав. I ось який мовний спадок одержала Україна, зокрема в освітньо-культурній сфері. На 1990-й рік на 95 % по-російськи відбувалися заняття у вищих навчальних закладах, технікумах і профтехучилищах, на 90 % по-російськи видавалася наукова література, на 99 % російською демонстрував фільми кінопрокат. Кількість учнів, які українською навчалися в Києві, склала в 1985/1986 навчальному році лише 22,3 %, а в цілому по Україні — менше половини. »

(Погрібний А. Якби ми вчились так, як треба. Розмови про наболіле. — К., 1999)

«Державне друковане слово (тобто україномовна друкована продукція — книжки, газети, журнали) становить 4 % загальної кількості друкованої продукції, яка видається в нашій державі. Решта — іноземні видання, серед яких переважають російськомовні. На ятках продають 99 % російськомовної преси, книжок, пісенних касет».

(Лизанчук В. Завжди пам’ятай: ти — українець. — Львів, 2001)

ІІ. Працюймо в групах. Скориставшись наведеними цитатами, підготуйте доповідь на тему: «Чи існували й існують обмеження на використання української мови?»

Випишіть із підручника української літератури десять цитат, які можна використати у творі «Звичаї, традиції, свята українського народу». Відповідно оформіть їх.

І. Прочитайте. З якого підручника, на вашу думку, взято цей текст? Чи вдало дібрано епіграф?

В палкім захопленні сердець людських
Ти кращий пам’ятник собі воздвиг.

Про життя Вільяма Шекспіра відомо не так і багато. Він народився в невеличкому містечку Стретфорд-на-Ейвоні в міщанській родині. День народження великого драматурга невідомий, зате ми знаємо, що 26 квітня 1564 р. його хрестили. А далі все було, мабуть, як в усіх дітей із заможних міщанських родин: школа, де здебільшого вивчали грецьку і латинську мови, і, звичайно, міські розваги, серед яких найулюбленішими були виступи мандрівних театральних труп, яких па той час в Англії було чимало. Вони переїжджали від ярмарку до ярмарку, від містечка до містечка, від графства до графства, змушуючи публіку то реготати до нестями, то ридати без упину. Прийде час, і актором однієї з таких труп стане Шекспір.

Вісімнадцятирічним Шекспір одружився на дівчині, яка була старша за нього на вісім років. Протягом трьох років дружина народила йому трьох дітей: старшу доньку Сусанну і близнюків — сина Гамнета і доньку Джудіт. Подальша доля, здавалося, була визначена назавжди. І раптом у житті Шекспіра сталася різка зміна: у двадцять три роки він покинув родину і вирушив у Лондон, щоб стати актором. Що змусило його це зробити? Дослідники шукають відповідь і досі.

Достеменно відомо одне: у 1587 р. Шекспір поїхав з рідного містечка і в 1590 р. опинився в лондонській театральній трупі. Що з ним було впродовж трьох років — невідомо. Він кочував шляхами Англії з бродячою театральною трупою, чи вирушив разом з експедиційними військами в Нідерланди, чи побував в Італії.

Театральне життя в Лондоні на початку 90-х років XVI ст. було бурхливим і відрізнялося від сучасного. Річ у тому, що репертуар тодішнього театру був справою колективною: брали певний сюжет, який часто розробляла вся трупа. Частенько конкуренти «позичали» один в одного сюжети, характери чи якісь сценічні розв’язки. Як правило, у цій боротьбі вигравала та трупа, у якої, крім добрих акторів, був ще й свій автор, який міг швидко переробити чужі п’єси, а то й написати власну і пристосувати її до можливостей конкретного театру. Саме з цього, очевидно, і почав свою письменницьку кар’єру в Лондоні Шекспір. Великої акторської слави він не зажив, а от драматургом став відомим. У всякому разі, коли Шекспір повернувся до столиці після того, як знову відкрилися театри, на два роки закриті через чуму, за нього боролися вже кілька театральних труп. Драматург надав перевагу театру Джеймса Бербеджа, для сина якого, Річарда, написав найкращі трагічні ролі.

Шекспір був уже відомим автором. Його трупа виборола право ставити вистави при королівському дворі, що відкрило шлях письменникові у вищі кола суспільства. Подейкували, що королева Єлизавета І не без задоволення спілкувалася з геніальним літератором.

У 1599 р. в Лондоні відкрили новозбудований театр «Глобус», пайовиком якого був Шекспір. Девіз театру: «Увесь світ лицедіє» — відомий усьому світові. Саме в ньому вперше були поставлені великі трагедії «Гамлет», «Отелло», «Король Лір» і «Макбет».

ІІ. Складіть і запишіть цитатний план поданого тексту.

Випишіть цитати до образів літературних героїв, із якими ви познайомилися останнім часом на уроках української літератури.

edufuture.biz

Цитата. Розділові знаки при них

Цитата — це дослівно переданий уривок з тексту для підтвердження якоїсь думки. При використанні цитат потрібно обов’язково вказувати на автора чи на джерело, з якого їх узято.

— Цитати виділяються лапками. Якщо цитата супроводжується словами автора, то ставляться такі розділові знаки, як і при прямій мові: «Найважливішого «гонорару», як веселий блиск в очах народу, нема», — занотував Остап Вишня у своєму щоденнику.

— Якщо цитата подається не повністю, то пропуск позначається трьома крапками: «Основна риса характеру нашої сім’ї, — скаже потім О. Довженко, — насміхатися над усім і в першу чергу один над одним і над самим собою. »

— Якщо цитата виступає частиною речення, то вона починається з малої букви: Пригадуєте: Мавка з «Лісової пісні» Лесі Українки дорікнула Лукашеві за те, що той «життям не зміг до себе дорівнятись»?

— Якщо після цитати подається прізвище автора або джерело, то вона береться в дужки, і після дужок ставиться крапка: «Впали в око присадкуваті хати, крислаті сосни, кучмуваті дуби» (Ю. Збанацький).

— Віршований текст в лапки не береться:

Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні. (В. Симоненко)

— Якщо віршований текст цитується суцільним рядком, то він оформлюється як звичайна прозова цитата: У серці Тараса Шевченка завжди жила велика віра в те, що настане час — і «заговорять і Дніпро, і гори! І потече сторіками кров у синє море. »

— Якщо посилання на джерело або автора стоїть рядком нижче, то крапка ставиться після цитати. Прізвище автора береться в дужки: «Мова народу — це найбільший національний скарб. Святим обов’язком митця є невтомно шліфувати, гранити, вияскравлювати алмази народного слова».(О. Гончар)

shkolyar.in.ua

Правила цитування та посилання на використані літературні джерела

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого тексту слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапкамиі наводиться у тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку.Уцих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку,всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

д) цитування не повинне бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і інше знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє − знижує наукову цінність викладеною матеріалу;

Якщо текст цитується не за першоджерелом, а за іншим виданням чи документом, то посилання треба розпочати словами: «Цит. за:».

є) якщо автор роботи, наводячи цитату, виділяє у ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а вісь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантом таких застережень є: (курсив наш – А.К.), (підкреслено мною – А.К.), (розрядка моя – А.К.)

Посилання на використані джерелає неодмінною рисою наукових досліджень. Правильно оформлювати посилання студент повинен вміти вже з написання перших контрольних, реферативних робіт, а також курсової роботи.

Посилання слід робити при цитуванні джерела чи думки дослідника, при вказівці на якесь важливе свідчення джерела, при запозиченні положень, використанні фактичного матеріалу, результатів досліджень інших авторів, посилань на досвід.

Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в науковій роботі.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «. у працях [1–7]. ».

Коли в тексті наукової роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела то номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Цитата в тексті: «. незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв’язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передавання інформації [6, с. 29]».

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей : Навч. посіб.К. : Академія, 2008.С. 29.

Рекомендується в основному тексті або у заключних абзацах розділів давати посилання на особисті наукові праці студента.

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2». Посилання на формули наукової роботи вказують порядковим номером у дужках, наприклад, «. у формулі (2.1)».

На всі таблиці наукової роботи повинні бути посилання у тексті, при цьому слово «таблиця» у тексті пишуть скорочено, наприклад: «. в табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Список використаних джерел оформляється відповідно до Додатку В.

Науково-методичні джерела наводяться в алфавітному порядку за прізвищами авторів.

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

Это интересно:

  • Правила тренировки в тренажерном зале для девушек Как правильно заниматься в тренажерном зале девушкам Поэтому многие из них не решаются купить абонемент и начать заниматься в тренажерном зале. Хотя на самом деле бояться совершенно нечего, поскольку нарастить мышцы не так то и просто. Для этого нужно, чтобы тренер помог […]
  • Со скольки лет может работать несовершеннолетний Трудоустройство подростков: когда, как, сколько и кем может работать ребенок летом? Содержание статьи: Работающий ребенок. В двадцать первом веке этим мало кого удивишь. К детскому труду в европейских и западных странах уже давно привыкли. В Германии тринадцатилетние […]
  • Какие будут налоги на недвижимость в 2014 году Публикации Когда власти рассказывают о различных «налоговых маневрах» для пополнения федерального бюджета, мы часто относимся к этому нейтрально или даже безразлично. Но когда такой «маневр» касается вашего личного кошелька, сразу возникает много вопросов. Налог задним […]
  • Причины отказа выплат по осаго при дтп Узнайте 12 самых распространенных способов отказа страховой Уже несколько лет мы анализируем отказы страховых компаний в выплате страхового возмещения. По результатам пятилетней работы мы отобрали 12 распространенных способов отказа в возмещении ущерба от ДТП по ОСАГО. […]
  • Федеральный закон о пенсионных льготах ЧТО ВАЖНО ЗНАТЬ О НОВОМ ЗАКОНОПРОЕКТЕ О ПЕНСИЯХ С 01.01.2002 трудовые пенсии назначаются и выплачиваются в соответствии с Федеральным законом «О трудовых пенсиях в Российской Федерации» от 17.12.2001 № 173-ФЗ. При установлении размера трудовой пенсии согласно названному […]
  • Греческие юристы Блог - бесплатная юридическая консультация Юристы древней греции Вас приветствует бесплатная юридическая консультация Наши юристы и адвокаты специализируется на следующих областях права: Семейные споры , помошь адвоката, расторжение брака , споры со страховщиками, помощь […]
  • Государственная экспертиза проекта геологического изучения недр Территориальные отделения Северо-Западное территориальное отделение Начальник отделения: Ваулина Татьяна Эдгардовна Адрес: 199106, г. Санкт-Петербург, Средний проспект, дом 74 Магаданское территориальное отделение Начальник отделения: Матросов Александр Викторович Адрес: […]
  • Миравой суд Прием граждан, их представителей, а также представителей юридических лиц ведется Приёмной суда в течение всего рабочего времени (каб.№3), тел.: (47554)2-82-76 (обед с 13.00 до 14.00) Уважаемые граждане, обращаем Ваше внимание, юридические консультации судом не […]