Правила малювання пензлем

| | 0 Comment

Хроніки Любарта

Рожищанка Юлія Зенц після закінчення 9-го класу ЗОШ №3 вступила до педагогічного коледжу імені Агатангела Кримського, що у Володимирі-Волинському. Спеціальність обрала — вчитель образотворчого мистецтва і керівника гуртка з дизайну. Та попри любов до мистецтва та діток вирішила продовжити навчання у Переяслав-Хмельницьку, а згодом перевелася на магістратуру до Східноєвропейського Національного університету ім. Лесі Українки.

Як зізнається співрозмовниця, в дитинстві зовсім не любила малювати. Але коли мова зайшла про майбутню професію, вирішила пов’язати долю саме із малярством.

Нині на запитання «Чи вважаєш свій талант малювання, так би мовити, від Бога?», Юлія скромно відповідає: «Багато людей уміють малювати, просто не всі задаються такою ціллю. Малювати можна навчитись, потрібно лише мати велике бажання, прагнення та терпіння вдосконалювати свою майстерність», – зауважує молода художниця.

Але, дивлячись на мистецькі «витвори» Юлії Зенц розуміє, що далеко не всі зможуть відтворити так реалістично красу природи, витонченість людського обличчя чи перетворити стару стіну на мистецький шедевр.

Юля зауважує, що коли починає працювати, намагається абстрагуватися від зовнішніх подій: «Звісно, вони мають на мене вплив, але коли стою перед мольбертом, поринаю у світ малювання і забуваю про все», — посміхається юна майстриня.

«Кожна робота є улюбленою, бо вона займала час та думки. Тому не ділю їх на погані чи добрі, невдалі чи досконалі. Правда, завжди знаходиться така, яка подобається більше, а яка менше. Люблю малювати портрети. Наприклад, дуже часто дарую їх, коли йду на день народження до друзів», — розповідає Юлія.

Звісно, мало мати талант малювати та безграничну фантазію. Кошти у цій професії займають не останнє місце. Аби продовжувати творити Юлія та її подруга Ірина Андрієвська з Ольганівки, вирішили продавати свої роботи, тим самим мати можливість заробити на фарби та інший інвентар, який нині є не з дешевих.

«Окрім малярних робіт ми ще й виставляємо сувенірну продукцію виготовлену вручну. Ця ідея прийшла нам, коли ми прикрашали залу на весілля Ірини. Подумали, а чому б не спробувати радувати людей виготовляючи за допомогою техніки декоративного вітражу різні вітальні листівки та квіти на весілля, віночки, розмальовувати стіни та багато чого іншого. Як виявилося згодом, це має попит», — розповідає Юлія.

Нині талановита дівчина думає над тим, як втілити в життя свою давню мрію – відкрити гурток малярства для діток. Юлія прагне навчати рожищенських діток бачити прекрасне у буденному, вбачати кольори, навіть, у сірих буднях, адже життя прекрасне у всіх його проявах.

Анна Манюхіна

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

www.hroniky.com

Якщо ваша дитина періодично засмучується, кажучи “я не вмію це малювати” або “негарно вийшло”, облиште спроби малювати за зразком і спробуйте спонтанні техніки малювання. Ми пропонуємо вашій увазі 20 варіантів технік, що розкривають індивідуальність кожної дитини.

Паспарту

Виріжте на цупкому папері або картоні шаблон – метелика, квітку, круг, ромб тощо. Попросіть дитину створити каляки-маляки і накладіть свій шаблон зверху на “карлючки” малюка. Так витвір дитини стане неповторним візерунком крил метелика або пелюсток квітки.

Малювання ногами

Закріпіть на підлозі клейкою стрічкою аркуш паперу. Вкладіть малюкові між пальцями ніг олівець і попросіть щось намалювати. Можна творити одночасно двома ногами на одному аркуші паперу. Прикріпіть до стіни великий аркуш паперу і попросіть дитину зобразити на ньому щось, лежачи на спині.

Фротаж

Аркуш паперу покладіть на плоский рельєфний предмет і, переміщаючись незагостреним кольоровим олівцем по поверхні, ви отримаєте відтиск-імітацію основної фактури. Хто малював на столі з рельєфним покриттям, знає, як ця техніка малювання зовсім непомітно з’являється на папері. А ще можна створювати малюнки, комбінуючи рельєф кількох предметів.

Повітряні фарби

Щоб приготувати таку фарбу, перемішайте в невеликій чашці одну столову ложку млинцевого борошна (це борошно з уже доданим розпушувачем). Можна просто додати до 500 грамів борошна 1ч.л. соди і 1ч.л. лимонної кислоти, кілька крапель харчового барвника, одну столову ложку солі. Потім влийте трохи води, щоб надати «повітряній» фарбі потрібної консистенції.

Нанесіть фарбу на картон – можна пензликом, можна ватною паличкою. Але картон не повинен містити синтетичних матеріалів і плівок, використовуйте звичайний картон або дуже щільний папір.

Помістіть картину в мікрохвильову піч, ввімкнувши максимальний режим на 10 – 30 секунд, поки фарба не висохне. Час сушіння залежить від товщини шару фарби та її консистенції.

Мармуровий папір

Вам знадобляться крем (піна) для гоління, акварельні фарби або харчові барвники, плоска тарілка для змішування піни для гоління і фарб, папір, скребок. Рівномірним товстим шаром нанесіть піну для гоління на тарілку. Змішайте фарби або харчові барвники різних кольорів із невеликою кількістю води, щоб вийшов насичений розчин. Пензликом або піпеткою хаотично накапайте фарбу різних кольорів на поверхню піни і красиво розмажте фарбу по поверхні, створюючи химерні зигзаги, хвилясті лінії тощо. Це напрочуд творчий етап усієї роботи, який принесе задоволення дітям.

Тепер візьміть аркуш паперу й акуратно прикладіть його до поверхні цієї візерунчастої піни. Покладіть аркуш на стіл. Вам залишилося тільки зішкребти всю піну з аркуша паперу картоном або скребком, або пластиковою карткою. Під шаром піни для гоління ви виявите приголомшливі мармурові візерунки. Фарба встигла просякнути папір, вам треба тільки дати їй висохнути протягом кількох годин.

Малювання харчовою плівкою

Нанесіть плями кількох кольорів акварельної фарби або гуаші на всю поверхню аркуша. Накладіть зверху плівку та промалюйте, злегка натискаючи на плівку, різноманітні лінії. Дайте фарбі висохнути і зніміть плівку. Доведіть малюнок до завершення фломастерами або олівцями.

Мильний живопис

Фарби змішайте з мильним розчином і потім створіть пензликом візерунки і форми. При малюванні утворюються мильні бульбашки, що й створюють фактуру барвистих мазків.
Ляпкографія.

Нехай малюк капне фарбою на аркуш паперу, понахиляє його в різні боки, а потім домалює ляпку так, щоб вийшло якесь зображення. Є й другий варіант: дитина занурює пензлик у фарбу, садить ляпку на аркуш паперу і складає аркуш вдвічі так, щоб ляпка відбилась на другій половині аркуша. Потім розгорніть листок паперу – і разом намагаєтеся зрозуміти, на кого або на що схожий малюнок.

Малювання по сирій поверхні

Техніка дуже проста: змочіть аркуш паперу водою, дайте підсохнути 30 секунд і починайте малювати акварельними фарбами. Фарби розтікаються в різних напрямках і виходять дуже цікаві розводи (квіти, дерева, химери).

Сіль

Попередньо зробіть на папері малюнок. Змочіть його водою за допомогою пензлика та посипте сіллю. Почекайте, поки сіль вбере в себе воду, зайву сіль зсипте. Коли все підсохне, промалюйте відсутні елементи і розфарбуйте. Сіллю добре малювати пташок, медуз, метеликів, сніг, дим.

Віск

Приготуйте аркуш із силуетами тварин, яких ви заздалегідь «намалюєте» свічкою. Зафарбовуючи малюнок, дитина несподівано для себе «створить» зображення тварин.

Поролон або губка

Вмочивши губку в густу гуаш, дитина може намалювати пейзажі, букети квітів, гілки бузку, яблуні.

Пучок олівців

Надійно закріпіть клейкою стрічкою великий аркуш паперу. Зберіть в пучок кольорові олівці – так, щоб загострені кінці були на одному рівні. Запропонуйте дитині помалювати.

Крейда і крохмаль

Налийте на аркуш паперу трохи крохмалю і руками рівномірно розмажте по поверхні. Запропонуйте малюкові малювати крейдою по слизькій поверхні. Краще використовувати основні кольори крейди, щоб вони дали вам нові кольори.

Кольоровий клей

Розлийте клей по порожніх флаконах, додайте до кожного по кілька крапель різного кольору – і ви вже готові до створення художніх творів. Малюйте кольоровим клеєм на темному папері, використовуючи «крапельну» техніку.

Марлевий тампон

Запропонуйте дитині занурити марлевий тампон у фарбу і намалювати хмари, мильні бульбашки, снігові замети, каченят, метеликів. Відсутні деталі треба домалювати пензликом або фломастером.

Кукурудзяні качанчики

Намалюйте контури якогось зображення. Занурте качан у фарбу і прокотіть по аркушу чистого паперу. Зробіть відбиток «хвостом» качана кукурудзи.

Відбитки

Робимо малюнки відбитками штампиків.

Малювання крапками

Малюк легким натиском олівця окреслює попередній контур предмета, потім крапковою технікою заповнює простір усередині нього, використовуючи фломастери або олівці різних кольорів.

Малювання бризками

Найголовніше тут – опанувати техніку «набризку». На суху зубну щітку з досить жорсткою щетиною нанесіть гуаш, трохи менше, ніж ви зазвичай кладете зубної пасти. Консистенція фарби – трохи густіша, ніж паста, тому вода тут зазвичай не потрібна. Тримайте щітку в лівій руці щетиною вниз на відстані 3-4 см від паперу і паличкою скребіть щетину у напрямку до себе. Дуже красивий різнобарвний «набризк» (салют) і жовто-червоний (золота осінь) на білому аркуші; білий «набризк» на темно-синьому тлі (зимовий пейзаж).

Чарівні кульки

Для цієї диво-техніки знадобиться кришка від коробки, кульки, фарба, папір, пензлики, вода. У коробку покладіть аркуш паперу, на нього нанесіть по кілька крапель різної фарби. Покладіть у коробку 2-3 кульки і потрясіть коробкою так, щоб кульки котилися, змішуючи фарби та створюючи візерунок.

pedpresa.ua

Обладнання для вчителя. Гуаш — три основні кольори. Пензлі, живі квіти, папір, декілька репродукцій творів художників з яскраво вираженими моментами декоративності. [Марія Приймаченко, Тетяна Пата тощо).

Обладнання для учнів. Листки паперу-білого або сірого, гуаш — три основні кольори, склянки з водою, великі пензлі, великі квіти, які не будуть змальовуватися, а служитимуть темою для імпровізації.

— Чи знаєте ви, діти, чим ми будемо займатися на уроках образотворчого мистецтва?

Звичайно, будемо вчитися малювати, але ще будемо вчитися розуміти те, що малюємо, відчувати, що говорять нам кольори і як вони розмовляють між собою, будемо бачити красу навкруги нас, красу нашої природи і в роботах художників. А ця вся краса відкривається нам, глядачам, тільки тоді, коли ми вміємо бачити і відчувати.

Тому ми з вами на уроках будемо по черзі художниками та глядачами. Глядачеві необхідно вміти бачити красу, створену не тільки художником, але і самою природою. Бо ж самі художники все життя вчаться у природи.

Урок в нас сьогодні незвичайний. В класі багато різних яскравих квітів. Скажіть, будь ласка, який настрій у вас як в глядачів від усіх цих квітів?

— Люди дуже люблять квіти, і квіти супроводжують людину все життя.

Квіти і кольори. Які кольори ви знаєте, назвіть.

Абсолютно все є якогось кольору — чи яскравого, чи блідого, чи темного, чи світлого (вчитель показує різні тони і відтінки кольору на методичній таблиці). Але є серед всіх кольорів головні, які називаємо основними кольорами. їх три: червоний, жовтий, синій. Ці три кольори є основою всього кольорового світу.

— Подивіться, які перед вами відкриті фарби? (Червона, жовта, синя). І

цими, як ми сказали, основними кольорами можна намалювати все, що

завгодно. Ми сьогодні постараємося зобразити ними квіти, але не такі,

як ми бачимо, а фантастичні, — ми їх самі придумаємо.

Вчитель сам бере пензель і показує спосіб роботи «від плями». Більше фарби, більше води, широкими мазками заповнюється вільна площина паперу. Ніяких глечиків та столів зображати не потрібно. Квіти червоні, жовті, сині, які заповнюють весь листок.

А тепер згадаємо, як треба працювати пензлем. Візьмемо пензлик в руку, близько до кінчика. В кулаку його тримати не можна, і так, як молоток, також не варто тримати. Ось так приблизно, як тримаємо олівець або фломастер. Помити його в склянці з водою, не бризнути, макнути пензлик в гуаш, але не глибоко; опустити його на папір. Паперу доторкатися плавно, не натискаючи сильно на пензлик, бо волоски кінчика будуть стирчати їжачком і скоро витруться. Потім широко накладаємо пензликом фарбу на папір, створюючи форму квітки. Тільки стараємося не дробити. Помалювавши одним кольором, необхідно помити пензлик, а потім набрати колір — той, який нам потрібен.

(Після пояснення техніки малювання настроюю дітей на творчий процес].

Три найголовніші кольори зустрічаються на наших листках паперу у вигляді дивовижних чудових загадкових квітів. І кожен малюнок повинен відрізнятися від іншого, бути неповторним.

Квітка жовта розмовляє з квіткою синьою, а червона танцює навколо них. А може, хтось хоче намалювати квіти з різного кольору пелюстками, які співають одну пісню різними голосами?

Діти працюють з фантазією, не бояться вийти за контур, що трапляється, коли є попередня промальовка олівцем.

Примітка. Відкриваємо тільки три основні фарби. Пензлі краще брати тверді, великого розміру, бажано круглі. Під час самостійної роботи учнів вчитель ходить між рядами і пояснює індивідуально способи роботи пензлем, фарбами. В кінці уроку, як підсумок, всі малюнки вивішуються за допомогою магнітиків на дошці у вигляді виставки.

Варіант: вивішуються кращі роботи.

АКВАРЕЛЬ — від лат. ациа — вода — фарби, які розчиняють водою, а також роботи, виконані цими фарбами. Акварельні фарби наносяться на папір прозорим шаром — в цьому і полягає специфіка акварелі.

АПЛІКАЦІЯ — від лат. арріісаііо — прикладання — спосіб створення орнаментів або художніх зображень шляхом накладання [вишивки або приклеювання) на папір, тканину і т. і. різнокольорових шматочків матерії або паперу.

ВУГІЛЛЯ — матеріал для малювання у вигляді тонких паличок, які готують шляхом обпалювання дерева деяких сортів. Малюнки вуглем мають бархатистий тон і потребують обов’язкового закріплення.

ГЛЯДАЧ -людина, яка вміє дивитися і розуміти твори мистецтва.

ГРАФІКА — художній твір, виконаний олівцем, пером, фломастером тощо або віддрукований з допомогою кліше з лінолеуму, картону, каменю, металу і т. п. або типографським способом (плакати, марки, ілюстрації тощо).

ГУАШ — водорозчинні фарби. Шар фарби, який наноситься на папір, товстий, не прозорий. Діти люблять ці фарби, бо вони яскраві й веселі. Працювати ними легко. Якщо не сподобалося намальоване, можна переробити, варто лише покласти зверху іншу фарбу.

ЖИВОПИС — означає малювати життя — малювання картин чи малюнків фарбами.

ЖИВОПИСЕЦЬ — художник, який використовує у своїй творчості фарби і створює живопис.

КОМПОЗИЦІЯ — з лат. — твір, складання, розкладання — взаємозв’язок найважливіших елементів художнього твору, від яких залежить весь його зміст, його суть. Або правильне розміщення малюнка на папері: використання формату листка; використання фарбами всієї поверхні; розміщення «головного» в центральній частині листка. З цього моменту починається засвоєння і розуміння композиції.

ОЛІВЕЦЬ — матеріал і водночас інструмент для малювання. Тонка паличка із спеціальних фарбуючих речовин, як правило, оправлена в дерево. Сучасні графітні олівці складаються з мінералу графіту з домішком спеціальних сортів глини.

ОЛІЯ — найбільш розповсюджена живописна техніка, де фарби розчиняють рослинними олівцями. Виконується на різноманітних грунтах різними сортами пензлів. Шар фарби може бути і тонким і пастозним, прозорим і грубим, блискучим і матовим, світлим і глибоким по тону. Колір після висихання не змінюється на відміну від акварелі чи гуаші.

ПАЛІТРА — невеличка і тонка дощечка, на якій художник змішує фарби під час малювання. Для водяних фарб палітра може бути паперовою.

ПАСТЕЛЬ — від італ. разіа — тісто — м’які кольорові олівці, що виготовляють з різнокольорових порошків пігменту з допомогою крейди і спеціальної смоли. Замішується тісто. Потім з цього тіста роблять спеціальні палички і сушать їх. Пастель має багато відтінків різного кольору, і тому про пастель ми говоримо, як про живопис. Часом крейди розчиняють водою, і тоді художник малює пастеллю майже так, як аквареллю чи гуашшю.

ПЕЙЗАЖ — з франц. — зображення — жанр образотворчого мистецтва, присвячений змальовуванню природи. Пейзаж може бути сільський, міський, індустріальний і такий, який зображає природу.

ПЛАСТИЛІН — матеріал для скульптурної ліпки. Складається з очищеного подрібненого порошку глини з домішками воску і барвників. У професійній скульптурі використовується як допоміжний матеріал.

ПОЛОТНО — міцна лляна тканина, яка заґрунтована спеціальним грунтом. По ній малюють олійними або темперними фарбами. Термін полотно можна вживати в переносному значенні, позначаючи ним твір живопису загалом.

СКУЛЬПТУРА. СКУЛЬПТОР — художник-скульптор зображає світ не площинно, а об’ємно. Це один з найдревніших видів мистецтва. В перекладі з латинської мови означає висікати, витесувати. Скульптор ліпить скульптуру з глини, витесує її з каменю чи дерева. Зображення на картині ми бачимо завжди в одному положенні, а скульптуру можемо обійти зі всіх сторін. Така скульптура називається круглою. Крім круглої є ще рельєфна скульптура (барельєф, горельєф, контррельєф).

ТЕХНІКА — спосіб виконання твору. В образотворчому мистецтві художників розрізняють за технікою, в якій вони працюють. Техніка залежить ще й від матеріалів, за допомогою яких митець творить свої роботи. Скажімо, якщо живописець малює акварельними фарбами, то кажуть, що він працює у техніці акварель. Так живописець може працювати у техніках олія, акварель, гуаш, темпера і т. і., скульптор — в глині, камені, металі, дереві, кераміст — у кераміці і т. д.

ТУШ — матеріал для малювання пензлем і пером, який складається зі спеціально приготованої сажі й клеючих речовин.

ХУДОЖНИК -людина, яка створює твори мистецтва.

Вачкова Любов Степанівна, вчитель образотворчого мистецтва середньої загальноосвітньої школи І-III ст. № 37, м. Львів, переможець обласного туру

Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2003» в номінації «Образотворче мистецтво».

www.oblosvita.kiev.ua

Правила малювання пензлем

Рейтинг користувача: 0 / 5

Є певні правила техніки малювання пензлем і фарбами, про які докладно розповідають в художній школі. Ми ж розповімо основні прості правила малювання фарбами і пензлем для новачків в цій творчій справі. Для різних технік потрібно по-різному тримати пензлик, робити різними способами мазки з різним натиском, додавати в фарби певну кількість води і т.п. Поради нижче більше підійдуть для новачків в цьому виді творчості.

  1. Попередньо слід приготувати місце для роботи. Для цього потрібно звільнити робочий стіл і застелити його старими газетами. Також бажано відразу підготувати баночку з водою для відмивання пензлів.
  2. Світло повинне падати зліва для правшів (тих, хто пише, малює і працює в основному правою рукою) і праворуч для лівшів. Так нас ще вчили в школі, щоб не загороджувати собі світло і не псувати зір.
  3. Працювати слід повільно і акуратно. Поспіх тут ні до чого.
  4. Як зробити кольори прозорими. Для цього необхідно розвести фарбу невеликою кількістю води і наносити її на сухе полотно акуратними мазками.
  5. Як зробити м’які переходи. Для розмиття кордону між кольорами, слід суху кисть злегка занурити у фарбу і потім акуратно фарбувати перехід між декількома відтінками, роблячи його більш плавним і м’яким.
  6. Як зробити виразні переходи між декількома кольорами. Для цієї мети рекомендується використовувати короткі і точкові мазки, якими можна створювати і рівні або м’які тіні. Швидкі і легкі штрихи слід проводити після занурення сухої кисті в потрібну фарбу. Для створення потрібного ефекту слід акцентувати увагу на формі, щільності, розмірі.
  7. Як зробити текстурний кордон між кольорами. Текстурний і штрихоподібний кордон виконати можна, використовуючи швидкі та легкі мазки пензлем.

podskazok.net

Корисний сайт для сучасних жінок

Як правильно малювати гуашшю

Як правило, для перших живописних робіт вибирають гуаш, до речі, іменують гуашшю не тільки самі фарби, але і живописні роботи, які виконані цими фарбами. Для художника техніка гуаші здається, найбільш простий, але у даної техніки є певні тонкощі, які слід обов’язково враховувати. Связанни дані особливості з фізичними якостями фарби.

Що таке гуаш?

Гуашшю є клейова фарба на водній основі. Розчиняється вона водою і швидко сохне, за що її так люблять новачки й у школах вчителя малювання. Але в той же час, її гідності можуть виступати і недоліками. Спробуємо пояснити.

Міститься в гуаші значне, в порівнянні з іншими фарбами, кількість пігменту, який пов’язаний з гуммиарабиком. І якщо у воді розчиняється клейова складова, то кольорові пігменти не розчиняються. Крім цього, в фарби при виробництві може додаватися крейда, який також важко буде розбавити водою. В результаті, не рівномірно розчиняється гуаш, чи не буде однорідною жидко розведена фарба, з’явитися може кольоровий осад. А суміш декількох розбавлених сильно квітів зовсім виглядає непривабливо.

Звідси можна зробити висновок, що не повинна бути прозорою гуаш! Це криюча фарба, і повинна вона бути досить густий, настільки, щоб сама паперу і виконані раніше мазки з-під верхнього шару не просвічувалися.

Однак більшість роблять на початку роботи подмалевок саме рідкої гуашшю. Справа полягає в тому, що не дуже добре густа фарба лягати на папір, особливо, якщо цей папір має глибокої фактурою. Це цілком припустимо, за умови, що досить щільними будуть мазки верхнього шару. Ще можна зустріти таку пораду: прогрунтувати до початку роботи лист акриловою грунтовкою або розведеною фарбою.

Хоча гуаш сама по собі не вимагає спеціального грунту, але може бути легше малювати на підготовленій основі.

Бо будь виглядає в розбавленому вигляді гуаш, то вона для лесування не годитися.

Лесировка є мальовничим прийомом, при якому поверх основного кольору наносяться напівпрозорі шари фарби.

Тобто, можна гуашшю тільки перефарбовувати роботу, так писати, щоб більш глибокі мазки просвічували, не вийде.

Наступний недолік гуаші полягає в тому, що вона помітно світлішає при висиханні. Справа полягає в тому, що для кращої покриваності, при виготовленні гуаші, додають в неї білила. Це ж додає особливу бархатистість і м’якість гуашеві живопису-у випадку, якщо не забуваєте ви про даний властивості фарб.

Не зовсім так виглядає гуаш на палітрі, як після висихання, і навіть всього крапля білил, додана в фарбу , буквально може вбити колір. Тому ми радимо дуже акуратно використовувати білила, тільки в відблисках і для додавання кольору. Якщо потрапили білила в заміс для тіней, то коли висохне робота, ви зможете виявити, що взагалі пропали тіні.

Дуже швидко висихає гуаш. З одного боку, зручно це для внесення правок до вже готову роботу. З іншого боку, втрачається практично можливість міняти або доповнювати колір прямо на папері, поки ще вологий шар фарби. Крім цього, видно на готовій роботі все мазки, а якщо більше води в гуаші, ніж необхідно, то будуть висихати ці мазки у вигляді не надто красивих смужок.

Підсумуємо

  • Швидко висихає гуаш-зручно це для правки, а також у плані економії часу.
  • Універсальність і простота. Не вимагає гуаш спеціальної підготовки полотен, розчинників і грунтів. Нею писати можна на дереві, полотні, картоні, папері.
  • Щільність. Хоча багато хто не дуже люблять гуаш, але починати, напевно, краще буде з неї. Просто, щоб до роботи густою фарбою звикнути. До розведеної повернутися чомусь виходить легше.
  • Вартість. Гуаш дешевше акрилу і масла, але ми б і не радили купувати найдешевшу. Вибрати буде краще фарбу, призначену для художніх робіт, ніж для учнівських. Може бути колосальною різниця між дешевою і дорожчий гуашшю.
  • При висиханні світлішає-в деяких випадках дуже помітно.
  • Водою погано розчиняється-якщо писати розведеною сильно гуашшю, то залишиться враження бруду в роботі.

Як ви самі бачите, достоїнств вийшло більше. У гуаші все мається тільки два мінуси, але вони вагомі. Художники вже кілька століть використовують в роботі гуаш, правда, як правило, для ескізів. Але для того, щоб пробували ВОІ сили, колір відчути, для певних декоративних робіт, підходить гуаш просто ідеально.

Правила роботи з гуашшю

Водою розлучаються гуашеві фарби до рідкого сметанообразного стану. Зважаючи схильності до розшарування гуашевих фарб їх необхідно ретельно перемішувати. Робить надлишок води тонким барвистий шар, просвітчастим і щільність втрачає фарба, при цьому висветляєтся фарба, а після висихання зазвичай барвистий шар брудниться і розтріскується.

Працюючи гуашшю, розмивати, не слід фарбу і пензлем розтирати її в одному і тому ж місці.

Необхідно пам’ятати, що гуаш при її нанесенні на папір збиратися не повинна «острівцями», так як, висохши, утворюють вони пляма, яка наступним нанесенням фарби вже перекрити неможливо. Гуаш, покладена досить товстим шаром, утворює блискуче клейове пляма.

Тонким рівним шаром наносять гуаш на полотно чи папір, вписуючи один колір в інший, коли вологий ще попередній шар. Перекривати декількома шарами шар фарби не рекомендується. Рекомендується при роботі гуашшю покривати спочатку папір у горизонтальному напрямку, а потім вертикальними мазками поперек, при цьому зберігаючи ретельно чіткість обрисів малюнка.

Щоб поверхня зафарбувати за кольором рівним шаром, необхідно попередньо у воді змочити кисть і тільки після цього нею брати фарбу, але не слід з банки брати фарбу, так як змочена пензлик буде різної густоти брати фарбу і при висиханні можуть вийти смуги на живопису. Тому перед роботою необхідно розводити фарби окремими чашечках.

Крім цього, для того щоб отримати за кольором рівні поля необхідно користуватися картоном або шорстким папером.

Роботу гуашшю, як при виконанні композицій, так і на етюдах необхідно вест на провиснув папері, буде жолобитися погано натягнутий папір. Використовують для її натягування фанерний планшет або стіратор. Поклавши папір на планшет, відгинають її краї на 2-3 сантиметри і лицьову сторону змочують губкою, краю при цьому змащують борошняним клейстером. При накладенні на планшет паперу необхідно не допускати утворення зморшок. Починають наклеювання паперу з середини планшета, натягуючи її. Наклеювання паперу не вимагає стіратор. Складається він з дошки, яка вставлена в раму, або з двох рам(без дощок). Краї паперу в обох випадках затискаються щільно рамою.

Під живопис гуашшю застосовувати цілком можна і хороші сорти картону. Якщо низького сорту картон і його поверхня волокниста, то слід його покрити розчином риб’ячого клею(у пропорції 15 грам сухого клею на 150 грам води), додавши при цьому 10 крапель формаліну. Можна проклеїти картон і слабким розчином желатину і покрити клейовим грунтом.

Якщо на матерії необхідно виконати роботу, то матерію натягнувши попередньо на підрамник, проклеюють крохмальним клейстером. Трапляється, що доводитися гуашшю виконувати роботу і на полотні(наприклад, ескіз театральних декорацій)із застосуванням при цьому клейових фарб. На підрамник натягнутий полотно проклеюють і покривають, як правило, казеїновим або клеемеловим грунтом.

У процесі роботи необхідні поправки вносять лише з видалення або змочуванню фарби, зскрібши її скальпелем або бритвою.

В гуаші більше, ніж у темпері і акварелі, проявляється силуетність на площину нанесених суміжних колірних плям, а також різкість мазка. Тому в гуаші ліпити важче форму, домагаючись м’якості переходу одного тону в інший. Так, щоб в етюді передати гуашшю колірні тонкі і тональні градації в зображенні людини, потрібен великий досвід у мальовничій моделювання форми.

Практично не застосовується в гуаші прийом лесування. Пастозним якістю гуаші відповідає більше живопис, яка побудована на декоративності колірного рішення, а також силуетних тональних мас зображення.

У роботі над етюдами натюрморту і пейзажу писати доречно мазком, створюючи гру колірних плям при виявленні форми предметів. Необхідно при цьому використовувати в живописі різні прийоми, вибір яких багато в чому залежатиме від характеру форми спостережуваних предметів, структури поверхні і контрастності кольорів. Барвисті тонкошарові покриття поєднувати можна з пастозними, і зображення великих мас широкий мазок-з дрібними мазками, які загострюють характеристику форми, виявляють необхідну деталь і т.д.

Для роботу гуашшю використовуються м’які, але досить пружні кисті, як круглі так і плоскі, деякі живописці застосовують круглі еластичні щетинні кисті.

Застосовують у гуашеві живопису переважно колонкові і білячі кисті, в декоративних роботах-великі номери щетинних кистей. Х необхідно після закінчення роботи гарненько промити.

Коли слід покрити яким-небудь кольором велику поверхню(наприклад, в роботі над плакатами), застосовують плоску велику щетинну кисть-флейц. Рекомендується поверхню покрити два рази гуашшю. Спочатку проводять флейцем смуги зліва направо, по всій площі послідовно, після-поперек першого покриття. Необхідно уникати занадто пастозного листи, так як легко розтріскуються барвисті шари і обсипаються.

Гуаш широко використовується при роботі рейсфедером і плакатними перами. Її для цього розводять так, щоб з рейсфедера або пера легко сходила фарба.

При зафарбовуванні досить великих площин розводять гуаш і наносять аерографом.

Перш ніж починати роботу безпосередньо на тканини її необхідно покрити змочувачем, який запобігає скочування в краплі фарби.

При роботі над плакатом, який призначений для вулиці, у фарбу необхідно додати 5-6 відсотковий розчин желатину або столярного клею, а також алюмокалієві галун, виступаючі для клею дубителем.

Полягає основна складність роботи гуашшю у тому, що фарба, висихаючи, змінює різко власну светлоту, і важко художнику стежити під час роботи за правильністю тонових і колірних співвідношень.

висветляєтся фарби і темнеющие фарби, як правило, Розбілювальна сріблястими або цинковими білилами, які входять в асортимент гуашевих фарб. Потребують разбеліваніі також полулессіровачние і лесировочні фарби для підвищення власної покриваності.

Для того щоб визначити колір висохлої гуаші скористатися можна складеними заздалегідь накраскі, що починаючому живописцю спростить роботу, взагалі ж певних навичок вимагає робота гуашшю. Слід зберігати гуаш в закритих щільно банках при кімнатній температурі, при цьому не допускати охолодження нижче нуля.

У випадку, якщо засохла гуаш, то її легко можна відновити. Для цього заливають фарбу водою або краще буде розбавити однопроцентним розчином столярного клею або желатином. Чи не розчиняють на продовженні 2-3 діб, після чого розмішують ретельно до отримання однорідної маси.

Зберігати, гуашшю виконані роботи, необхідно в папках. Не можна в трубки згортати такі роботи через крихкість барвистого шару.

Крім того, не можна, щоб один об одного терлися листи живопису, тому необхідні будуть прокладки з цигаркового паперу.

Осипання або розтріскування барвистого шару можливо лише у випадку, якщо дуже товстим шаром нанесена фарба.

Для гуаші найбільш вдала пластмасова або порцеляновий палітра по краях з лунками для фарб. Змішують фарби в середині палітри. Після роботи слід промити палітру водою за допомогою вати і губки. Протягом однієї години висихає гуаш при кімнатній температурі.

emuna.com.ua

Это интересно:

  • Закон о временном ввозе автомобилей Временный ввоз FAQ Продлить временный ввоз в Москве: Адрес: ул. Генерала Белова 16 (ст.м. Домодедовская). Контактный телефон: (495) 394 92 39 График работы:Пн-Ср, с 9 до 18 ч.Чт, с 11 до 18 ч.Пт, с 9 до 16.45 ч.Обед с 13 до 13.45 ч. Для продления временного ввоза […]
  • Документы устанавливающие право собственности О правоустанавливающих документах. Первый вопрос и главный у профессионального риэлтора возникает в начале работы: Кому принадлежит объект и кто владелец. Достоверные ответы на этот вопрос можно узнать только из правоустанавливающего документа. Любая сделка с недвижимостью […]
  • Опрос несовершеннолетнего без родителей Опрос несовершеннолетних без присутствия родителей, но в присутствии педагога Добрый день! Возможен ли опрос ребенка 9 лет в присутствии педогога, но без уведомления родителей. Если ребенок находится на учете невролога, без отклонений но со слабой психикой. Если речь о […]
  • Адвокаты ильичевск Адвокаты Черноморске Черноморск - улица Шевченко, 7а, оф. 3 Черноморск - улица Ленина, 24а Черноморск - улица Ленина, 22 Черноморск - переулок Хантадзе, 3 Черноморск - улица Ленина, 1/66-н Черноморск - улица Хантадзе, 1 Черноморск - улица Карла Маркса, 11 Черноморск - […]
  • Заявление о приемной семье Приемная семья - заключаем договор. Как заключается договор о создании приемной семьи? Согласно ст. 152 Семейного кодекса РФ приемной семьей признается опека или попечительство над ребенком, которые осуществляются по договору о приемной семье, заключаемому между органом […]
  • Приказ гу мвд россии по московской области 278 от 24092012 Сводка УМВД по Сергиево-Посадскому району Рейд по проверке эксплуатации служебного и личного автотранспорта сотрудников УМВД России по Сергиево-Посадскому району Во исполнение приказа ГУ МВД России по Московской области от 24.09.2012 № 278 «О дополнительных мерах по […]
  • Форма приказа о праве подписи Право подписи первичных документов: приказ или доверенность В силу существующих требований, что предъявляются действующими положениями законодательства РФ о бухгалтерском учете, коммерческой структуре может потребоваться образец приказа права подписи первичной […]
  • Нотариусы смоленск телефоны Нотариусы Смоленск Ниже представлен список нотариусов в выбранной категории. Чтобы посмотреть подробную информацию по конкретному нотариусу, кликните по ФИО нотариуса. Нотариус Батракова Лариса Никитична Телефон: +7(4812)557495 Адрес: 214018,г.Смоленск,пр-т Гагарина,19а […]